Луківчан хочуть позбавити єдиного  у селищі позашкільного гуртка – музичної школи

Музичну школу  у Лукові, що діє понад чотири десятки років, хочуть закрити.

Батьки школярів у відчаї, адже музична школа – єдиний у селищі, де, між іншим, проживає чотири тисячі осіб,  гурток. Про це пише Волинська газета.

Філія музичної школи у смт Луків Турійського р-ну діяла з 70-х років минулого століття. Нині вона підпорядковується Турійській дитячій музичній школі, хоча насправді, кажуть, існує значно довше за музичну школу райцентру. Прикро, але факт: на 4 тисячі місцевого люду – то чи не єдина позашкільна установа. Тож місцева дітвора має невеликий вибір, чим зайнятися поза уроками. Бо навіть спортзалу в тамтешній школі нема. За ці роки музичну освіту в Лукові тут здобули сотні місцевих дітлахів. За традицією, батьки приводять навчатися музиці своїх діток, бабусі та дідусі – внуків. Дехто із випускників сьогодні і сам викладає, бо завдяки дитячому захопленню здобув професію. 

 Із Будинку культури, де до цього діяла школа, музикантів виселили. До цього батьки ставляться із розумінням, адже опалювати приміщення там – дорого. Цьогоріч установа «тулиться»  у місцевій школі на правах оренди, де простір доводиться ділити  разом із відвідувачами кабінету логопеда. 

Керівниця Турійської дитячої музичної школи Ольга Приступа заявила, що ніякої філії музичної школи Турійського району у Лукові формально взагалі не існує, незважаючи на те, що  раніше у всіх документах її називали саме так. Натомість, нині існує лише два інструментальних класи.

Якщо іспити в охочих вступити до музичної школи раніше приймала викладачка із 20-річним стажем Тетяна Сачук, то віднедавна це – компетенція виключно комісії Турійської дитячої музичної школи. А там, кажуть батьки, уже два роки поспіль не приймають дітей до музичної школи в Луків, а от у Турійськ – залюбки.

Сьогодні у луківській філії діє два інструментальних класи: 15 дітей навчаються грі на фортепіано, і  лише один учень – грі на акордеоні. Таку ситуацію  пояснюють тим, що у Турійську просто не хочуть приймати заяви.

Своє нинішнє приміщення музична школа орендує лише до 31 травня. У Турійську вже попередили: шукайте інше, бо це не відповідає жодним нормам. Хто його має «шукати», батькам ніяк не зрозуміти. Бо їхні проблеми владі – байдужі. І місцевій, і районній. У відчаї  ходили на прийом до начальника управління культури облдержадміністрації Валерія Дмитрука.

Своє нинішнє приміщення музична школа орендує лише до 31 травня. У Турійську вже попередили: шукайте інше, бо це не відповідає жодним нормам. Хто його має «шукати», батькам ніяк не зрозуміти. Бо їхні проблеми владі – байдужі. І місцевій, і районній. У відчаї  ходили на прийом до начальника управління культури облдержадміністрації Валерія Дмитрука. Чиновник констатував, що в Лукові справді діє два інструментальних класи. Зазначив, що «кількість прийнятих учнів відповідає бюджетному фінансуванню». Та наголосив: питання окремого фінансування – у компетенції відділу культури Турійської райдержадміністрації. 

Захищають батьки не лише музичну школу, а й незмінного її керівника. Хоча справа – зовсім не в її окладі чи робочому місці.  Тетяна Сачук – родом із російського Калінінграда, але вже 20 літ у Лукові навчає дітей музиці. Колись турійське начальство викладачці дорікнуло, що та, мовляв, «не на своїй землі». Батьки ствержують – на весь Луків не знайдеться такого, хто дорікнув би Тетяні  у нелюбові до України.

За іронією долі, сьогодні луківська філія квартирує у приміщенні колишнього райкому (де тепер ЗОШ). Коли чують про закриття музичної школи, луківчани скрушно хитають головами. Мовляв, совєти  перенесли райцентр із древнього містечка до Турійська, бо Луків був ідеологічно невигідним, і робили все, аби селище було забутим Богом і людьми. От і виходить, словами одного з батьків, що «поляки зробили Луків містом, комуністи – селищем, а тепер новітні демократи зроблять з нього – село». 

Ось як ситуацію пояснює директорка Турійської дитячої школи Ольга Приступа: 

«По-перше, у нас у Лукові не музична школа, а лише два інструментальні класи! Документів про відкриття філіалу  у нас – нема. Я припускаю, що колись це була всього-на-всього усна домовленість. Чекаю підтвердження з архіву. 

По-друге, гостро постало питання приміщення. У Будинку культури – дуже холодно, там не могли займатися діти. Вже два роки ми орендуємо приміщення у школі. Але договір тільки на 9 місяців. І де в тому маленькому класі поміститися двом викладачам із дітьми? Ми зустрічалися з батьками, і я це пояснювала. Я особисто зверталася до попереднього селищного голови і готова звертатися до нового, до депутатського корпусу, громади, щоб вирішити проблему з приміщенням. Я не вважаю, що в Лукові не знайдеться, де розмістити цих дітей. Усе впирається у фінанси. Знову ж таки треба буде передбачати у районному бюджеті відповідні кошти. А чи вони будуть?

І хочу наголосити: дітей ми приймаємо. Тільки для цього батькам треба приїхати з дітьми на іспити. А як вони не їдуть, то як прийняти?.. Тому – неправда, що два роки поспіль прийому нема. Цього року ми взяли двох дітей на клас «фортепіано». 

До речі, свого часу в селах Турійського району існувало декілька філій музичної школи (чи інструментальних класів). Та ще трохи, якщо громаді таки не вдасться відстояти існування музичної школи, то  доведеться за музичними  навичками споряджати дітей  за 28 кілометрів та 13 гривень в один бік до райцентру.