Верховна Рада України у квітні 2015 року ухвалила Закон про засудження комуністичного і нацистського тоталітарних режимів, заборонила їхню пропаганду і символіку . Відповідно до Закону, символіка і пропаганда нацизму, націонал-соціалізму в Україні заборонена.
За ці роки, що минули з часу прийняття Закону, в Україні фактично завершується процес декомунізації. Як заявив нещодавно в інтерв’ю Радіо «Свобода» директор Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, в Україні перейменували близько тисячі населених пунктів, хоча залишилось 9 чи 10 неочевидних комуністичних назв, тим не менше, які також підпадають під закон про декомунізацію. За його словами, в Україні демонтували майже всі пам’ятники Леніна, а це близько двох з половиною тисяч.
А як же пройшов цей процес, і чи завершився він у нас на Турійщині, краї, який став колискою Української Повстанської Армії? Коли ще у Свинаринських лісах, на «Вовчаку» потрохи відроджується український, бандерівський дух, то райцентр перетворюється в «болото». У рамках Закону про декомунізацію проведено перейменування вулиць, але чи знайдемо в цих нових назвах імена українських героїв, героїв минулих днів, чи героїв які сьогодні боронять Україну на Сході від новоявленого агресора «путінської Росії»?
Тільки факти. У процесі перейменування вулиця Комсомольська стала Світанковою, вул. Кузнєцова – Осінньою, вул. секретаря райкому Музиченка стала Виноградною, а вул. Пролетарська – Калиновою і т.д.
Ми розуміємо, що з об’єктивних причин наш мер слабенько знає історію краю і його героїв, саме тут мали б сказати, вагоме слово депутати, поважні люди, але промовчали, на жаль. От таким, з їхнього благословення, стає «по-шароварному» українським наше містечко Турійськ.
А на окраїнах району цей процес, здається, зовсім зупинився. Один приклад – село Новий Двір . Біля сільського клубу десятки років простояло погруддя «героя громадянської війни М.О. Щорса.». Правда, в минулому році його демонтували – не влада, як її зобов’язує «Закон про декомунізацію», навіть не націоналісти, яким би, напевно, терпець мав урватись, а як кажуть місцеві, пам’ятник демонтували «металісти» бо був із металу.
А на виїзді з села, біля дороги на Турійськ, взагалі дивом зачаївся бетонний триметровий «монстр», якого не помічають ні районні владці, ні націоналісти.
Так чи буде завершено процес декомунізації на Турійщині? – це запитання перш за все – до виконавчої місцевої влади, яка має контролювати і виконувати ЗАКОНИ УКРАЇНИ. Так що далі буде…
Можливо, десь ще у нас в районі «заховались» подібні «монстри» – повідомляйте владу, пишіть про це на Район.Турійськ, ми спільно з вами достукаємось до владних кабінетів і всією громадою зобов’яжемо чиновників виконувати ЗАКОНИ УКРАЇНИ.
Платон Книш, Турійськ
