Напередодні Водохреща, 18 січня, українці традиційно святкують другий Святий вечір, ще називають «Голодна кутя».
З першою вечірньою зорею сідають за святкову вечерю. Подають до столу пісні страви - рибу, вареники з капустою на пісному тісті, гречані млинці, кутю, узвар..., - розповідає vsviti.
Саме у цей день виносили з хати дідуха, котрий був головним різдвяним символом. Виносили його на вулицю і спалювали, аби закликати теплий дух та накликати ранню і теплу весну.
Попіл із дідуха розвівали на городі, щоб був добрий врожай.
Перед вечерею господар молиться разом з усією родиною, першим сідає за стіл та запрошує усіх інших. А після вечері - залишки куті віддають курям, щоб добре неслися.
Не обходиться у цей вечір і без ворожінь - дівчата можуть у цей день гадати на своє майбутнє.
Чому другий Святвечір називають «Голодною кутею»?
Тому що увесь день до вечері люди взагалі нічого не їли, постились. А вечеря була набагато скромнішою і не налічувала так багато страв, як на перший Святвечір. Але так само починалась із першою зорею, з ложки куті.
Під час Водохреща, на вулиці зазвичай господарювали найлютіші за всю зиму морози. Тож у цей вечір їх намагались всіляко задобрити. Наприклад, відкривав господар вікно, підносив ложку куті та промовляв: «Морозе-морозе, іди до нас кутю їсти!».
Також одна з основних традицій у цей день - ходити до церкви посвятити воду, а потім окропити нею всю оселю.
Як і на кожне свято, на «Другу кутю» є ряд прикмет, пов’язаних із прогнозами погоди та врожаєм у наступному році: