Чому варто зварити побільше куті: історія і символічність страви
-
-
>
-
>
-
>
3725
Кутя – страва без якої не уявити Різдва
Кутя – страва без якої не уявити Різдва. Кутя – це смак з дитинства, який веде і в майбутнє! Це символ вічності та пам’яті, тому нам захотілося дізнатися більше про цю жертовну страву. Про це розповіла кандидатом історичних наук Ірина Лозинська на сайті «Змістовно».
Отже, кутя – символ єднання з Богом, зі світом померлих. Кутю варять із різноманітних круп і зерен: пшениці, перловки, ячменя, рису, вівса та навіть гречки. Мандруючи регіонами України зрозуміємо, що єдиного рецепта немає. Для прикладу, на Сході України варили кутю з ячмінної крупи, із перловки, на Рівненщині варять кутю із рису. У нашому регіоні варимо густу кутю із пшениці, а поїдемо трохи далі, на Тернопільщину, то там варять рідку кутю. Щодо символіки інгредієнтів, то можна сказати, що зерно, з якого готують кутю, символізує вічне життя, воскресіння й достаток. Мед — символ райського блаженства, здоров’я та щасливого побуту. Мак — символ захист від нечистої сили. Що стосується різдвяної куті, то за старих часів вважалося, що чим багатша (тобто смачніша та ситніша) кутя, тим кращим буде врожай і вищим статок у родині. У деяких регіонах готують кутю на поминальні трапези, так зване коливо.
Звідки бере свій початок кутя відповісти складно, а то й неможливо. Все тягнеться ще з Давньої Греції, саме походження слова «кутя» з грецької дослівно перекладається як «варене зерно» Подібну страву готували як дар богу Сонця.
Як зазначає, Ірина Лозинська, з прийняттям християнства природне сонце, що колись уособлювало тему світла, енергії та життя, втратило свою культову силу і стало відблиском іншого, вищого, духовного, Божественного Сонця – Христа. Очищена від полови пшениця куті символізує також чистоту християнського вчення, бо, як попереджалося у Святому Письмі, Христос “у руці Своїй має віячку, і перечистить свій тік і пшеницю Свою Він збере до засіків, а полову попалить ув огні невгасимім”.
Пшеничне зерно куті є водночас символом продовження роду, адже сім’я, як і зерно, означає одвічний колообіг життя – властивість зерна така ж, як і сім’ї: відтворювати життя, примножувати його. Ритуальні дійства із зерном відбуваються в Україні й на Новий рік.
На Новий рік ще до світанку (в деяких місцевостях – до літургії, а в деяких – після) хлопчики з мішаним зерном (жита, пшениці, проса, гороху, ячменю) у рукавиці, прив’язаній до пояса, ходять по хатах засівати чи посівати, з Новим роком вітати. У деяких селах посипають тільки пшеницею, змішану з маком. Хлопчики – це символ багатства, добра, здоров’я, надії. Ось чому “посівати” ходять хлопчики.
На Волині зустрічалося, що посівати ходили з хлопчиками й дівчатка 8 – 12 років. Посипали та промовляли:
На щастя, на здоров’я,
На Новий рік!
Роди, Боже, жито, пшеницю
І всяку пашницю!
У деяких місцевостях посівальники, коли приходили до хати, кидали зерно до образів та приказували:
На щастя, на здоров’я!
Роди, Боже, жито й пшеницю і всяку пашницю.
Здрастуйте, з празником,
З Новим роком, з новим щастям, З Василієм!
У таких випадках гороху не брали, щоб не побити скло на образах.
На останок, пані Ірина рекомендує варити куті побільше, бо все ж ця страва символізує добробут та багатство, насолоджуватись смаком цієї страви та прикрашати нею свої різдвяні столи, не лише на Святвечір, як це робили з давніх-давен. До слова, в деяких регіонах України кутю, після Святої вечері, носила як подарунок для хрещених батьків. Кожна господиня готує кутю по-своєму вкладаючи любов та щирі сподівання на добробут, тому можливо у кожному домі кутя смакує по-різному?
А за яким рецептом готуєте кутю ви?
