На Турійщині продовжується «тихе полювання»

02 Жовтня 2020, 17:00
1179

Трофеї грибників вражають кількістю та розміром

Минулий вересень, як ніякий з попередніх місяців весняно-літнього-осіннього періоду, видався напрочуд врожайним для любителів «тихого полювання». – грибників.

 Про те, що понаносили (та й нині продовжують успішні походи в пошуках лісового делікатесу) затяті природолюби, розповів для Район. Турійськ  журналіст Володимир Дубінчук.

 «На першому місці грибного царства – боровик та його «заступник»  польський гриб, і ті, що полюбляють затишок під березами й осиками, і лісові мешканці хвойних насаджень маслята та рижики. Врожай останніх нині особливо вражаючий – давній знайомий з Кустич Григорій Романюк заінтригував розповіддю про те, скільки цих рожево-рижих трофеїв він назбирав буквально за якусь годину – довелося, крім об’ємного кошика, ще й верхній одяг використовувати як тару...

Я, турійчанин, в Кустичі не поїхав, а подався по знайомих приміських лісових стежинах. І що б ви думали: назбирав чимало рижиків, „синяків” і бабок, красноголовців та всього-навсього  кілька боровиків. Після кількагодинних мандрів-пошуків, уже на виході з лісового масиву, на мене очікував неймовірний сюрприз. Очам не повірив: це ніби метеорита, що впав з-під небес, побачити! Уявіть собі кулю білого кольору діаметром десь з пів метра, що причаїлася в хащах обабіч „старої” бобольської дороги. Я знав і збирав дощовиків, порхавок, а от такого велетня-гриба з цього сімейства бачив лише на фото. Це, виявляється, головач гігантський. Дякуючи величезному розмірові, головач істотно відрізняється від інших грибів. Великі екземпляри трапляються вагою до 15 кілограмів. Мій же, при зважуванні вдома, дещо не дотягнув до 5 кілограмів. Як доніс до хати? Ну не котив, звичайно, по дорозі, бо завжди при вилазках в ліс беру з собою „запаску” – об’ємну і легку, але міцну сумку-подорожник. Тож цього разу вона, як ніколи, особливо стала в пригоді.

Ілюстрованого довідника „Гриби” з детальним описом понад 450 їх європейських видів за авторством двох німецьких вчених-консультантів виявилося замало для того, щоб використати як вагому добавку до раціону гурмана. Адже тут лише публікуються фото, загальна характеристика виду (поділ на їстівні, умовно-їстівні, отруйні), місця, де ростуть, та деякі інші дані. Допоміг всезнаючий у наш час Інтернет. Тож із довідника і всесвітньої павутини дізнаємось, що ці гриби можна їсти, як і всі дощовики, до тих пір, поки всередині вони білого кольору. Їх ріжуть скибками, панірують і смажать в гарячому маслі (олії). Якщо головача протушити, він буде несмачним. А ще його консервують, заморожують.

Сім’я і сусіди з інтересом оглядали це чудо природи, а особливо подивувалася такому дідусевому подарункові внучка Яринка (на знімку вона із подружкою Іринкою Поліщук)».

 

 

Коментар
29/03/2024 П'ятниця
29.03.2024
28.03.2024