Копійки до зарплати листоноші і мільйон Смілянському: реформа пошти по-українськи

«Укрпошта» стала приватним товариством, а торік 722 її відділення закрили.

У результаті продажу супутніх товарів «Укрпошта» отримала 140 мільйонів гривень доходів. Про це у відповідь на запит народного депутата Ірини Констанкевич щодо збереження мережі поштового зв’язку АТ «Укрпошта» і надання послуг з приймання та доставки вітчизняних періодичних друкованих видань за передплатою повідомило Міністерство інфраструктури України.

«Наказом Міністерства інфраструктури від 14.12.2018 року №611 затверджено Статут АТ «Укрпошта», відповідно до якого змінено тип товариства з публічного на приватне. При цьому єдиним акціонером та стовідсотковим власником АТ «Укрпошта» залишається держава в особі Міністерства інфраструктури України, а форма власності – державною», – йдеться у відповіді.

У листі пояснюється, що оскільки АТ «Укрпошта» не є бюджетною організацією, товариство самостійно визначає плани та завдання, кількість відділень поштового зв’язку (ВПЗ) та чисельність працівників у такому обсязі, щоб мати можливість покрити витрати й забезпечити рентабельну діяльність.

«Протягом останніх років спостерігається стійка тенденція до падіння обсягів надання послуг населенню в сільських ВПЗ, що призводить до функціонування відділень на межі збитковості та недотримання прибутку АТ «Укрпошта». Тому частину нерентабельних стаціонарних сільських ВПЗ замінюють на пересувні ВПЗ з новими мобільними бригадами у складі начальника відділення, листоноші, водія-кур’єра, які в повному обсязі забезпечують якісне та швидке надання послуг клієнтам», – повідомляє Мінінфраструктури.

Згідно із відповіддю, режим роботи ВПЗ та частоту обслуговування на тиждень для кожного сільського населеного пункту встановлюють окремо, залежно від чисельності населення. Так, у містах Києві, Краматорську, Сєверодонецьку та в обласних центрах пошта працює п’ять днів на тиждень, у населених пунктах, де мешкає до 500 жителів, – один день на тиждень, від 501 до 1200 жителів – два дні на тиждень, від 1201 – три дні на тиждень.

За даними «Укрпошти», у 2018 році в Україні закрили 722 ВПЗ. На Волині – 14 відділень.

«Найближчим часом планують відновити роботу 50 та відкрити 11 нових ВПЗ. Крім того, буде вжито заходів щодо працевлаштування на вакантні посади колишніх працівників у разі їх звернення. Наразі незаповненими є 1188 вакансій листонош та 667 операторів», – запевняють у відповіді.

«З метою забезпечення прибутковості у ВПЗ Товариства разом з універсальними послугами поштового зв’язку також надають інші, нетрадиційні для пошти послуги, зокрема, здійснюють реалізацію товарів широкого вжитку. При цьому основними критеріями для відбору постачальників є ціна, бренд, закупівля через систему ProZorro, комісійна винагорода, яка забезпечує конкурентність товарів із рентабельністю не нижче, ніж 10%, попит товарів серед населення, доставка на умовах DDP (поставка із сплатою мита) до складів дирекції Товариства (обласні, районні склади). Зокрема, за 2018 рік АТ «Укрпошта» уклало 296 договорів та отримало доходи в розмірі 140 мільйонів гривень без ПДВ, а за січень 2019 року уклало 218 договорів та отримало доходів у розмірі 10,4 мільйонів гривень без ПДВ», – повідомили у Міністерстві інфраструктури.

За підсумками передплатної кампанії, на 2019 рік з доставкою з 1 січня передплачено 7,8 мільйонів примірників друкованих видань, що становить 90% передплатних тиражів минулого року.

Згідно із відповіддю, «Укрпошта» запевняє, що тарифи на доставку друкованих періодичних видань наразі встановлено на рівні їх собівартості, а протягом багатьох років ця послуга для пошти була нерентабельною.

Так, до 31.12.2018 року тариф на доставку друкованих видань за передплатою з доставкою з 1.07.2018 року зріс на 24,7%, а з 1.01.2019 року – ще на 19,2%.

«До процесу доставки періодики залучено майже 31 тисячу листонош та три тисячі одиниць автомобільного транспорту. Витрати на оплату праці листонош з нарахуваннями в загальних витратах АТ «Укрпошта» становлять близько 70%»,  –  зазначили в листі.

Днями «Укрпошта» заявила про підвищення посадових окладів листоношам та начальникам сільських відділень у два етапи на 6% – з 1 квітня та з 1 липня. У прес-службі АТ уточнили, що підвищення зарплат відбудеться для листонош та начальників сільських поштових відділень, які мають посадовий оклад, менший за мінімальну зарплату з розрахунку на повну зайнятість.

Як повідомив міністр інфраструктури Володимир Омелян, підвищення стосуватиметься 37 тисяч співробітників «Укрпошти» – 29 тисяч листонош і майже 8,5 тисячі начальників сільських поштових відділень.

«На практиці ж таке анонсоване підвищення заробітних плат є дуже мізерним. У селах мого виборчого округу начальники ВПЗ та листоноші здебільшого працюють на 0,3-0,9 ставки. За таких умов на руки вони не отримують навіть мінімальної зарплати, розмір якої на сьогодні складає 4173 гривень у брутто. Якщо провести розрахунок, то в начальника ВПЗ (що обслуговує два села, де мешкає майже 1500 людей), які наразі працюють на 0,9 ставки, зарплата зросте лише на 221,4 гривень, для листоноші, яка має 0,75 ставки, – на 169,2 гривень», – розповідає народна депутатка Ірина Констанкевич.

«Інший приклад: у ВПЗ, яке обслуговує три села, начальник нині працює на 0,4 ставки, отримуючи 1300 гривень зарплати. Крім неї, тут ще є три листоноші на 0,3 ставки, зарплата  кожної з яких за останній місяць склала 1250 гривень. Дохід цього ВПЗ на місяць становить 19-20 тисяч гривень. У результаті так званого підвищення начальник цього ВПЗ отримуватиме заробітну плату, вищу всього на 78 гривень, а листоноші матимуть той же заробіток, адже зарплата їх трьох в еквіваленті дорівнює розміру мінімалки. У той же час «Укрпошта» заявляє про збільшення своїх прибутків, особливо завдяки продажу супутніх товарів. Про це свідчать і цифри, наведені у відповіді Міністерства інфраструктури на мій запит.  Цей прибуток забезпечують саме листоноші, які у мороз, холод, дощ і спеку змушені нести бездоріжжям до осель, здебільшого пенсіонерів, важезні сумки з продовольчими товарами. У той же час заробітна плата гендиректора «Укрпошти» пана Ігоря Смілянського складається з посадового окладу в розмірі 744,6 тисяч гривень, надбавки за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 15% від посадового окладу та премії у відсотках за умови виконання умов контракту. Така несправедливість в оплаті праці – це неприпустимо», – додає Ірина Констанкевич.

Нагадаємо, наприкінці лютого під час пленарного засідання Верховної Ради України Ірина Констанкевич з іншими депутатами підписала постанову про заборону отримувати топ-менеджерам державних підприємств такі величезні заробітні плати.