Хай буде світло: як у Турійському районі прокладали електромережі

Перша електропідстанція, заживлена від державної енергосистеми, з'явилася у Турійську  в 1966 році на вулиці Володимирській поряд із теперішнім приміщенням філії.

 Неподалік був розташований двоповерховий будинок – адміністративне приміщення підстанції. Згодом для повноцінної роботи у ньому стало бракувати місця, тож у середині 1960 побудували нове приміщення (зараз у ньому розташований збутовий підрозділ). Сучасна будівля філії та гаражі звели наприкінці 1990 років, а «наймолодшу» споруду – диспетчерську – збудували на початку 2000.

Про це йдеться на сайті Волиньобленерго.

Першим майстром підстанції був Борис Бабинець, черговими працювали Олександр Шевчук та Олександр Будь, електромонтерами – колишні працівники дизельної електростанції Семен Федорович, Маркіян Романюк. Ця підстанція живила райцентр, в якому на той час працювало чимало промислових підприємств. Перші повітряні лінії від неї простяглися в напрямку сіл Бобли, Клюськ, Ружин, Дольськ. Турійська підстанція та її дільниця у цей час входили до зони обслуговування Володимир-Волинського району електричних мереж Волинського обласного підприємства сільських електричних мереж.

У районі також ввели в дію 1963 році підстанцію у Лукові. Але вона та її дільниця хоч і знаходилися на території Турійського району, проте до 1972  були у підпорядкуванні Любомльського РЕМу. Черговим важливим енергооб'єктом району була підстанція 35/10 кВ у Маковичах, яка запрацювала 1968 року.

З розвитком електрифікації району, збільшенням кількості електромереж та підстанцій виникла потреба в утворенні власне районного осередку енергогосподарства. Так 1972 року з'явився Турійський район електричних мереж, утворений на базі Маковичівської, Луківської та власне Турійської дільниці.

Чисельність працівників новоутвореного РЕМу не перевищувала трьох десятків. Проте самовіддана робота саме цих енергетиків забезпечила району швидкі темпи розвитку електрифікації. Багато років життя віддали цій сфері Микола Клімук, Микола Лосюк, Володимир Поприч, Володимир Свищ, Мілентій Тарасюк, Петро Довголюк, Микола Козбур, Петро Бубін, Валентина Шустваль, Валентина Мартинюк.

Понад два десятки років на посаді директора пропрацював перший очільник Турійського РЕМу Ярослав Шалапаєв. За час його роботи збудували більшість важливих для розвитку енергетики району об'єктів. До трьох підстанцій 1975 року додалася ще одна в Овлочині, а 1978 – у Миляновичах, де на той час почав працювати потужний свинокомплекс. У 1976 звели нову підстанцію 110/10 кВ у Турійську безпосередньо біля нового приміщення РЕМу, а на місці попередньої обладнали навчальний полігон. У 1985 році запрацювала і підстанція у Купичеві, яка за зоною обслуговування згодом замінила менш потужну Маковичівську, які ліквідували. На її місці залишився розподільчий пункт, а саме приміщення дільниці переобладнали під житлове. Реконструкцію було заплановано й у Лукові. У 1987 у селищі запрацювала нова підстанція напругою 110/35/10 кВ.

Турійський РЕМ

Паралельно з будівництвом енергооб'єктів наприкінці 1980 років зусиллями РЕМу було збудовано два житлових будинки для працівників. Ярослава Шалапаєва на посаді директора змінив Василь Обшанський, згодом Петро Довголюк. Зараз на цій посаді Олександр Малиновський. Головними інженерами у свій час працювали Борис Бабинець, Петро Довголюк, Анатолій Троян. Тепер посаду головного інженера обіймає Віктор Князь.

У всі часи енергетикам доводилося працювати в непростих умовах. Часто випробуванням для персоналу РЕМу були примхи погоди. Не один раз довелося пережити масштабну руйнацію мереж через стихійні лиха. Надовго залишиться в пам'яті ветеранів галузі жовтень 1974 року, коли через затяжні дощі і шквальний вітер упали сотні опор, і тижні пішли на відновлення електропостачання у знеструмлені села. Наступне випробування на міцність пережили влітку 1997,  коли червневий ураган перетворив на суцільну руїну майже половину області. Саме ж селище Турійськ значних руйнувань зазнало влітку 2008 року. Тоді після смерчу без світла залишалися практично всі об'єкти населеного пункту. Аби відновити електропостачання хоча б до лікарні, довелося не одну годину розбирати плетиво з обірваних дротів, гілок, уламків шиферу. Для ліквідації наслідків стихії довелося залучати бригади енергетиків з Локачинського, Іваничівського, Горохівського та Ковельського районів. Завдяки цьому енергетикам вдалося вкластися у терміни, які міністерство з надзвичайних ситуацій виділило для відновлення життєдіяльності селища.